Лікування СНІДу

Лікування хворих СНІДом включає в себе використання антивірусних препаратів, які знищують репродукцію вірусу.

У наслідку підтвердження діагнозу СНІД характеризують підходи до подальшого ведення хворих.

Терапію вибирають індивідуально для кожного пацієнта, яка базується на ступені ризику. Рішення про те, коли починати терапію, слід приймати залежно від ризику прогресування ВІЛ-інфекції та вираженості імунодефіциту. У разі якщо антиретровірусна терапія буде почата до появи імунологічних і вірусологічних симптомів, то її позитивний результат зможе виявитися більш вираженим і тривалим.

Антивірусна терапія призначається пацієнтам, які хворі на СНІД, починаючи зі стадії гострої інфекції. Основним принципом лікування СНІДу, як і інших вірусних захворювань, вважається своєчасне лікування головною хвороби та її ускладнень, спочатку пневмоцистної пневмонії, саркоми Калоші, лімфоми ДНС.

Вважається, що зцілення опортуністичних інфекцій, саркоми Капоші у пацієнтів, які хворі на СНІД зобов’язане проводитися високими дозами ліків, хіміопрепаратів. У момент вибору лікувального засобу, крім обліку чутливості, потрібно буде враховувати переносимість його пацієнтам, також функціональний стан його бруньок пов’язаних із загрозою акумулювання речовини в організмі. Підсумки терапії залежать від старанності дотримання методології та необхідної тривалості лікування.

Саме в цей момент для лікування інфекцій, викликаних умовно-патогенними мікроорганізмами, і саркоми Капоші використовується пролонгована терапія тривалістю більше 6 тижнів. Її схема залежить від фази та активності хвороби.

Присутня досить велика кількість рекомендацій та систем, що регламентують дози і методи впровадження речовин, і майже що будь-який фахівець дотримується особистої схеми. Звичайно лікування СНІДу починають з великих доз антибіотика або ж іншого хіміопрепарату, при потребі використовують їх комбінацію. У подальшому хворі приймають речовини в базальних дозах до того часу, поки активність процесу не буде знижуватися і припиниться зовсім.

Незважаючи на досить велику кількість речовин і прийомів лікування СНІДу, ефекти терапії саме в даний момент дуже скромні й зовсім не можуть привести до абсолютного лікуванню, так як клінічні ремісії характеризуються лише гнобленням процесу розмноження ВІЛ і в ряді випадків редукцією морфологічних симптомів хвороби, але аж ніяк не повним їх зникненням. У наслідку цього тільки з попередженням розмноження вірусу, по всій видимості, вийти дати організму стабільність до опортуністичних інфекцій і розвитку злоякісних пухлин методом відновлення функцій імунної системи або заміни зруйнованих імунних клітин.

Найчастіше ускладненням при лікуванні СНІДу стають «хімічні перевантаження» медичними препаратами, які використовуються на заключній стадії захворювання проти вірусів, грибків, одноклітинних паразитів. При всьому цьому майже всі пацієнти помирають не від супутніх інфекцій, а від токсичного впливу великих доз медичних препаратів.

Адекватна терапія лікування СНІДу міститься у створенні відповідної для хворого психологічної обстановки, актуальною діагностиці та лікуванні головного, фонових, опортуністичних хвороб, кропіткій диспансерному спостереженні.